Академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти апн україни - страница 3

Розроблено: – пропозиції до концепції розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010-2020р.); – концепцію, програму й методику дослідження проблеми «Педагогічні засади децентралізації управління професійно-технічною освітою»;
– розділ у Білу книгу національної освіти: «Управління розвитком професійно-технічної освіти»;
– зміст та структуру запланованих кінцевих матеріалів, здійснено збір матеріалів для їх написання.
Опубліковано 35 наукових праць, загальним обсягом 14,9 др. арк., в тому числі 1 монографія загальним обсягом 0,5 др. арк. і 2 методичні рекомендації загальним обсягом 4,7 др. арк.

Апробація проміжних результатів дослідження здійснювалася шляхом участі у 15 науково-практичних заходах: 5 міжнародних конференціях, 4 всеукраїнських конференціях, 1 звітній науково-практичній конференції Інституту ПТО АПН України, 1 міжнародних педагогічних читаннях, 2 науково-практичних семінарах, 2 круглих столах).

Аналіз проблеми дослідження за звітний період дав можливість дійти таких висновків:

  1. Управлінська стратегія розвитку професійно-технічної освіти та шляхи її реалізації мають будуватися з урахуванням закономірностей соціально-економічного розвитку регіональних систем і країни в цілому.

  2. Основними функціональними завданнями регіонального управління в соціальній сфері є: створення умов для задоволення потреб населення в професійно-технічній освіті й праці; забезпечення ефективного використання трудового потенціалу та організація сприятливих умов для його відтворення; сприяння ефективному розвитку соціальної інфраструктури; задоволення всіх сфер життєдіяльності людини.

  3. Наукове пізнання об'єктивних закономірностей розвитку професійно-технічної освіти, що відображають її реальний стан, є теоретичним підґрунтям розробки принципів децентралізованого управління з урахуванням основних функціональних завдань регіонального управління (принципи є відображенням цих закономірностей у регіональній політиці країни).

  4. Розвиток науки і практики децентралізованого управління потребує
    теоретичного пізнання його категорій – об'єктивних закономірностей,
    принципів і чинників.

  5. Сутність децентралізованого управління виявляється в процесі реалізації його організаційних і методичних принципів, зокрема: історизму; єдності політики держави і місцевих органів управління щодо децентралізації управління професійно-технічною освітою; пріоритетності (сприяє ранжуванню цілей і завдань управління професійно-технічною освітою); комплексності (орієнтує на забезпечення комплексного розвитку професійно-технічної освіти); пропорційності щодо забезпечення професійно-технічної освіти фінансовими ресурсами за рівнями адміністративно-територіальної ієрархії та розширення фінансово-економічної самостійності ПТНЗ; варіативності; узгодження інтересів державних і місцевих органів управління тощо.

  6. Необхідною передумовою розвитку професійно-технічної освіти, наближення її структури до структури суспільних потреб є визначення пріоритетів децентралізованого управління, оскільки вони дадуть можливість ранжувати її цілі та завдання.

  7. Становлення й розвиток децентралізованого управління професійно-технічною освітою зумовлюється і залежить від чинників соціально-економічного розвитку країни – джерел, умов та обмежень.

  8. Регулювання розвитку професійно-технічної освіти полягає в проведенні заходів, що передбачені реформою професійної школи, зокрема таких, як створення умов для навчання учнів ПТНЗ, поліпшення підготовки кваліфікованих робітників відповідно до науково-технічного прогресу, забезпечення пропорційного розвитку окремих ланок професійної освіти та зміцнення їх матеріально-технічної бази; інтенсифікація роботи, спрямованої на професійну орієнтацію молоді.

  9. Базові ідеї моделі програми децентралізації управління професійно-
    технічною освітою розкриваються в таких положеннях: врахування управлінцями різних рівнів великого масиву інформації потребує якісного вирішення управлінських проблем (часткове їх вирішення породжує нові, іноді більш складні); моніторинг стану децентралізації управління професійною освітою і навчанням має включати такий параметр: „Чинники та тенденції розвитку системи управління професійно-технічною освітою в умовах її децентралізації"; системно-діагностичний і ситуаційно-чинниковий аналіз розвитку системи управління професійно-технічною освітою в умовах її децентралізації дасть можливість директорам професійно-технічних училищ обґрунтувати оптимальну стратегію власної управлінської діяльності, що базується на засадах культурології.


^ Лабораторія професійного навчання на виробництві


Тема НДР: «Педагогічні засади організації професійного навчання на виробництві», РК 0109U00190. Науковий керівник теми: Селецький Андрій Васильович, завідувач лабораторії професійного навчання на виробництві, канд. істор. наук. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року.

Станом на 31.12.09. над темою працювало 13 наукових співробітників.

З них: штатних працівників (всього) – 5 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 0 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 2 чол. (Селецький А.В., зав. лабораторії, канд. істор. наук; Михайличенко А.М., ст. наук. співр., канд. техн. наук; Аніщенко В.М., ст. наук. співр.; Живага О.А., мол. наук. співр.; Звездогляд О.В., мол. наук. співр.) сумісників (всього) - 8 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 2 чол.; кандидатів наук, провідних наукових співробітників, старших наукових співробітників, доцентів – 5 чол. (Савченко В.А., гол. наук. співр., докт. екон. наук, проф. (0,5); Радкевич В.О., пров. наук. співр., канд. пед. наук, чл. кор. АПН України (0,5); Скульська В.Є., пров. наук. співр., канд. пед. наук (0,5); Проценко П.П., ст. наук. співр., канд. техн. наук (0,5); Остапченко Т.М., наук. співр. (0,5) За трудовим договором працюють Стариков І.М., гол. наук. співр., докт. екон. наук, проф. (0,5); Герганов Л.Д., ст. наук. співр., канд. пед. наук (0,5); Михнюк М.І., ст. наук. співр., канд. пед. наук (0,5).

Впродовж 2009 року звільнилися 3 наукових співробітника (Процюк В.П., мол. нак. співр.; Топчієва Н.С., наук. співр. (0,5); Кузнецова В.І., мол. наук. співр. (0,5)).

У зв’язку зі звільненням Кузнецової В.І. виникла необхідність вилучити підтему «Методичні засади модульної технології навчання у підготовці фахівців туристичного та ресторанного сервісу» з тематичного плану інституту. Інші підтеми звільнених наукових співробітників закріплено за новими науковими співробітниками (Звездоглядом О.В., Живагою О,А.), яких призначено на наукові посади та включено до складу виконавців НДР.

Водночас включення у склад виконавців зав. лабораторією Селецького А.В. дозволило здійснити перерозподіл закріплених підтем НДР та розширити тему НДР підтемою „Організаційно-педагогічні засади професійного навчання незайнятого населення в умовах сучасного ринку праці” і закріпити її за Скульською В.Є., пров. наук. співр., канд. пед. наук, с.н.с.

У рамках роботи спільного українсько-німецького Проекту «Реформа професійної освіти з урахуванням енергоефективності» на базі лабораторії було створено «Центр енергоефективності», метою діяльності якого визначено сприяння ПТНЗ і навчальним підрозділам підприємств у впровадженні програм ефективного споживання енергетичних ресурсів. Дана проблема визначена як одна з підтем загальної теми НДР.

Основними завданнями дослідження на 2009 рік було визначено:

1. Здійснити аналіз проблеми професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практиці.

2. Розробити програму і методику дослідження.

3. Провести констатувальний експеримент та здійснити інтерпретацію констатувальних зрізів проблеми дослідження.

4. Розробити концептуальні підходи організації професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві на основі модульної технології.

5. Розробити структуру монографій: „Педагогічні засади організації професійного навчання на виробництві”, «Розвиток професійного навчання на виробництві: друга половина ХХ – початок ХХІ століття», «Професійне навчання незайнятого населення», „Організаційно-економічні аспекти професійного навчання на виробництві”; навчально-методичного посібника „Курсове професійно-технічне навчання кваліфікованих робітників”; методичного посібника „Гнучкі педагогічні технології професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві”.

6. Опублікувати статті.

7. Узагальнити результати дослідження та підготувати річний звіт про НДР.

^ У ході виконання констатувального етапу науково-дослідної роботи, який охоплював січень-грудень 2009 року, згідно з вимогами технічного завдання та відповідно до завдань робочого плану визначено тенденції розвитку промисловості на сучасному етапі, стан наукової розробленості проблеми організації професійного навчання на виробництві в педагогічній теорії; здійснено аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду професійного навчання виробничого персоналу підприємств різних типів, галузей і форм власності, що дало змогу зробити висновки про наступне.

З’ясовано, що негативні явища в економіці у вигляді звільнення робітничого персоналу, змін внутрішньої структури підприємств та інші руйнуючі за наслідками прояви кризи, пов’язані зі змінами зовнішнього соціально-економічного середовища, зумовлюють значне скорочення обсягів професійної підготовки персоналу в навчальних підрозділах підприємств. Скорочується й кількість самих навчальних підрозділів. Привілей великих підприємств – підготовка та підвищення кваліфікації персоналу в межах виробництва, малодоступна в докризовий період для малих і середніх підприємств – під час кризи стає для них зовсім недосяжною. Керівництво організації, зайняте проблемами економічного виживання, здебільшого мало поінформоване й недостатньо компетентне щодо економічної ефективності професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу, заощаджує на інвестуванні коштів у професійну підготовку. Все більшої популярності набуває здатність робітника виконувати комплекси робіт, що відносяться до різних професійних галузей. У той же час, низький рівень професійної підготовки і, як наслідок, недостатній рівень кваліфікації й професійної компетентності персоналу гальмує розвиток підприємства, перешкоджає досягненню ним рівня адекватності запитам економічного оточення. За таких умов набута професія чи спеціальність не можуть гарантувати довготривалої відповідності фахівця вимогам виробництва.

Визначено, що глобальна фінансово-економічна криза, зміни пріоритетів виробництва, зміни соціально-економічної структури суспільства і, водночас, сприйняття загальноєвропейських освітніх тенденцій зумовлюють необхідність переоцінки цінностей, здійснення якісно нових підходів до проблем професійної освіти в цілому й підготовки персоналу сучасних підприємств, зокрема. Підвищуються вимоги до рівня професійної компетентності – фактору, що забезпечує конкурентоспроможність фахівців на ринку праці.

Підтверджено, що підготовка персоналу підприємств є ефективним капіталовкладенням за умови, що вона здійснюється на сучасному, якісному рівні з урахуванням вимог, зумовлених швидкоплинними змінами в виробництві, економіці, суспільстві. Природно, що такі зміни вимагають від системи професійної освіти, зокрема на рівні підготовки робітничого персоналу, адекватного, гнучкого реагування. Існуючі традиційні технології професійного навчання, відповідно до своїх внутрішніх особливостей, не можуть достатньо гнучко реагувати на виклики, зумовлені змінами вимог ринків праці, товарів і послуг.

Виявлено, що в Україні функціонує декілька тисяч підприємств, велика частина яких працює на засадах міжнародних стандартів якості ISO-9000. Водночас, аналіз стану підготовки фахівців з робітничих професій свідчить про те, що навчально-виховний процес у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється згідно з типовим положенням, що регламентує діяльність усієї горизонталі навчальних закладів ПТО без урахування специфіки професій, а зміст професійно-технічної освіти часто не відповідає вимогам сучасного виробництва, лишається негнучким щодо вимог роботодавця. Значна частина програм підготовки кваліфікованих робітників здійснюється без урахування стандартних вимог до рівня якості продукції та послуг, інноваційних технологій, міжнародних стандартів підготовки персоналу.

Обґрунтовано, що за роки незалежності значно скоротилась кількість навчальних закладів, які здійснювали підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві. Глобальна фінансово-економічна криза спричинила скорочення кількості навчальних підрозділів підприємств, гальмування процесу підготовки й підвищення кваліфікації робітничого персоналу. У той же час, очевидною є необхідність розвитку інфраструктури навчальних закладів різного типу для забезпечення підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації персоналу на виробництві, оскільки по завершенню кризи сучасні компанії будуть зацікавлені в неперервному підвищенні кваліфікації своїх співробітників. Це зумовлено перш за все тим, що для будь-якого підприємства, а особливо компанії недержавної форми власності найбільш ефективним і економічно прийнятним може вважатися підвищення кваліфікації уже працюючого персоналу, його неперервне професійне навчання, ніж залучення нових співробітників. Професійне навчання дає змогу персоналу набути знань, умінь і навичок, що дозволяють виконувати функції на сучасному рівні, підвищити якість і продуктивність праці на новому обладнанні за умов впровадження новітніх технологій і, таким чином, забезпечити високий потенціал розвитку підприємства.

Виявлено, що швидка зміна характеру й змісту праці на сучасному виробництві вимагає нових підходів до формування відповідних трудових навичок робітника. У зв’язку з цим стають все більш необхідними сучасні гнучкі технології професійної підготовки персоналу. Проте, незважаючи на їх нагальну потребу, професійно-технічні навчальні заклади в переважній більшості не мають у своєму педагогічному арсеналі цих технологій; підприємства в кризовій ситуації через брак коштів вкрай повільно приймають рішення щодо застосування новітніх технологій професійної підготовки й підвищення кваліфікації.

Однією з основних суперечок у сучасній професійній підготовці є те, що основою для розробки навчальних програм є кваліфікаційні характеристики, які досить часто не відповідають вимогам сучасних технологій і можуть розглядатися, як певний анахронізм по відношенню до сучасних вимог. У той же час, кваліфікаційні характеристики з професії лишаються домінуючим фактором, що визначає зміст навчання в межах державних стандартів професійної освіти.

До інших стримуючих факторів, крім навчальних програм, що створені на застарілих принципах, слід віднести відсутність гнучких підходів і необхідного ступеня індивідуалізації навчання, відсутність необхідної кількості навчальних посібників за відповідним спектром професій. Одним з головних стримуючих факторів можна вважати відсутність необхідної кількості кваліфікованого педагогічного персоналу. Ці фактори не можуть вважатися такими, що відповідають сучасним вимогам виробництва, вимогам до професійної підготовки робітників і міжнародним стандартам якості. Також треба відзначити посилення важливості системного підходу до професійної підготовки персоналу підприємств і відсутність інструментів систематизації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, низький рівень методологічної культури педагогів, які здійснюють професійну підготовку персоналу на виробництві й відсутність системного підходу до підвищення їх кваліфікації.

Зважаючи на викладене та керуючись основними завданнями НДР, на першому етапі дослідження науково обгрунтовано основні напрями модернізації системи професійної підготовки виробничого персоналу в Україні, які передбачають багатоваріантність форм, а також вдосконалення змісту професійної підготовки, включаючи перепідготовку й підвищення кваліфікації робітників на виробництві; розробку та впровадження нових методів, технологій, засобів навчання, спрямованих на забезпечення індивідуалізації процесу підготовки, підвищення кваліфікації й перепідготовки кваліфікованих робітників; необхідність розробки державних стандартів професійної освіти й навчання на засадах компетентнісного підходу, які б враховували вимоги світових засад управління якістю, зафіксованих у міжнародних стандартах серії ISO 9000 та виражалися в стандартах професійної компетентності; розробку стандартів професійної компетентності відповідно до прийнятих в ЄС кваліфікаційних рівнів; впровадження інформаційних технологій у навчально-виробничий процес підготовки персоналу; реалізацію особистісно орієнтованого підходу в процесі підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації кваліфікованих робітників; узгодження нормативно-правового забезпечення системи професійного навчання з об’єктивними потребами національного та європейського ринків праці; розширення соціального партнерства системи підготовки персоналу з роботодавцями в частині визначення вимог щодо якості кінцевого результату; прогнозування потреб у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації робітників; модернізації матеріально-технічної бази підготовки кваліфікованих робітників на виробництві; підвищення якості фахової підготовки й перепідготовки педагогічних працівників навчальних підрозділів промислових підприємств.

У процесі виконання НДР також проаналізовано нормативно-правову базу системи професійно-технічної освіти України, включаючи відповідний масив державної, установчої, дозвільної та право-регулюючої документації, яка обумовлює різні аспекти організації професійного навчання виробничого персоналу; визначено умови впровадження гнучких педагогічних технологій у процес навчання виробничого персоналу підприємств; обґрунтовано концептуальні засади організації професійного навчання на виробництві працюючого виробничого персоналу в педагогічній теорії та практиці; визначено шляхи формування концептуальних засад, а також організаційно-педагогічних умов модульного навчання кваліфікованих робітників на виробництві; вироблено підходи до встановлення критеріїв і показників ефективності професійного навчання виробничого персоналу; сформульовано критерії дослідження організаційно-педагогічних умов і методологічних засад курсового професійно-технічного навчання; здійснено аналіз стану професійного навчання незайнятого населення в педагогічній теорії і практиці та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови навчання цієї категорії населення на виробництві; здійснено ретроспективний аналіз розвитку професійного навчання на виробництві у другій половині XX та на початку XXI століття; окреслено перелік і зміст дидактичних засад професійного навчання робітників; обґрунтовано методологічні засади розробки стандартів професійної освіти на основі компетентісного підходу (на прикладі професійної підготовки зварників); визначено основні перешкоди у вирішенні проблеми й намічено шляхи їхнього розв'язання.

Розроблено:

– концепцію, програму й методику дослідження з проблеми «Педагогічні засади організації професійного навчання на виробництві»;

– проект концепції організації професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві на основі модульних технологій;

– положення щодо впровадження гнучких педагогічних технологій у процес професійного навчання виробничого персоналу підприємств;

– підходи до встановлення критеріїв і показників ефективності професійного навчання виробничого персоналу;

– критерії дослідження організаційно-педагогічних умов професійного навчання незайнятого населення на виробництві й методологічних засад курсового професійно-технічного навчання виробничого персоналу;

– методологічні основи до розроблення стандартів професійної освіти на основі компетентісного підходу;

– навчальний курс «Основи знань з енергоефективності»;

– програми підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів;

– методичні рекомендації щодо організації занять з енергоефективності.

Відповідно до тематичного плану на 2009 рік підготовлено рукописи розділів монографій: „Педагогічні засади організації професійного навчання на виробництві”, «Розвиток професійного навчання на виробництві: друга половина ХХ – початок ХХІ століття», «Професійне навчання незайнятого населення», „Організаційно-економічні аспекти професійного навчання на виробництві”; навчально-методичного посібника „Курсове професійно-технічне навчання кваліфікованих робітників”; методичного посібника „Гнучкі педагогічні технології професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві” .

^ Рекомендовано до друку:

методичні рекомендації щодо розроблення науково-методичних матеріалів для професійного навчання кваліфікованих робітників з числа незайнятого населення на виробництві (1,6 друк. арк.).

Опубліковано 46 науково-методичних розробок загальним обсягом близько 62,21 др. арк., в тому числі 3 підручники загальним обсягом 45,5 др. арк. і 1 методичні рекомендації загальним обсягом 2,6 др. арк.

Апробація проміжних результатів здійснювалася шляхом участі в роботі 17 масових науково-практичних заходів: 5-ти науково-практичних конференціях, 9-ти науково-практичних семінарах, в тому числі – 6 міжнародних семінарах і педагогічних читаннях, 2 виставках.

Готові до впровадження:

^ Основними формами впровадження на констатувальному етапі НДР стали виступи на науково-практичних конференціях, семінарах та інших масових науково-практичних заходах, наукові статті.

За результатами констатувального етапу дослідження зроблено висновки:

1. Кризові явища планетарного характеру вимагають від виробничого персоналу підприємств здатності до жорсткої конкурентної боротьби на ринку праці, а також врахування сучасних інноваційних вимог до процесу й результатів своєї діяльності, зумовлених соціально-економічними, технологічними та іншими змінами на локальному й глобальному рівнях. За цих умов професійна підготовка кваліфікованих робітників на виробництві має бути гнучкою і якомога повніше відповідати цілям і завданням конкретного підприємства. У даному випадку мова йде здебільшого про перспективні вимоги, що формуватимуться в період завершення кризи.

2. Професійне навчання кваліфікованих робітників на виробництві має забезпечувати випереджувальний, безперервний та індивідуалізований характер підготовки, органічно поєднуючи прагнення індивіда до надбання достойної праці з задоволенням сучасних потреб підприємства у висококваліфікованих, компетентних людських ресурсах.

3. Розвиток професійного навчання на виробництві потребує створення необхідних і достатніх організаційно-педагогічних умов. Однією з таких умов є розроблення сучасного нормативно-правого забезпечення, що регламентуватимуть діяльність національної системи відповідно до вимог міжнародних стандартів і пріоритетних напрямів модернізації професійної освіти і навчання в Україні.

4. Зміст, форми, методи, технології професійного навчання кваліфікованих робітників, в тому числі незайнятого населення, на виробництві мають відповідати поточним і перспективним потребам галузей виробництва та враховувати індивідуальні освітні потреби слухачів.

5. Виконання настанов першого етапу наукового дослідження створює підстави для переходу до розв'язання завдань наступного, формувального етапу НДР, на якому планується здійснення теоретичного обґрунтування педагогічних, економічних і дидактичних засад організації професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві, а також проведення експериментальної перевірки отриманих результатів дослідження.


^ Лабораторія професійної орієнтації і виховання


Тема НДР: «Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації молоді на робітничі професії», РК 0109U00191. Науковий керівник теми: Закатнов Дмитро Олексійович, завідувач лабораторії професійної орієнтації і виховання, канд. пед. наук. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року.

Над темою станом на 31.12.2009 р. працювало 7 (сім) штатних наукових співробітників. З них: докторів, наук, професорів - ^ 1 чол.; кандидатів наук, доцентів, старших наукових співробітників – 4 чол. (Закатнов Д.О., завідувач лабораторії професійної орієнтації і виховання, керівник теми, канд. пед. наук, ст.наук.співр.; Лозовецька В.Т., головний науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання, док. пед. наук, ст.наук.співр.; Калошин В.Ф., старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання, канд. техн. наук, ст.наук.співр.; Вовковінський М.І.(з вересня 2009 р.), старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання; Карп'юк М.Д. (з листопада 2009 р.), старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання, канд. філол. наук, доцент; Гончар Н.С., науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання; Бондаренко І.М. (з жовтня 2009 р.), молодший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання і 6 (шість) сумісників. З них: докторів наук, професорів - 1 чол.; кандидатів наук, доцентів, старших наукових співробітників – 3 чол. провідний науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Оніщук Л.А. (0,5 ставки, з жовтня 2009 р.), докт. пед. наук; провідний науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Селецький А.В. (0,5 ставки, з жовтня 2009 р.), канд. істор. наук; старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Мельник О.В. (0,5 ставки, з листопада 2009 р.), канд. пед. наук старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Павлов Ю.А. (0,5 ставки), канд. пед. наук; науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Гусечко Л.В.(0,5 ставки); молодший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Заєц В.І. (0,5 ставки).

Впродовж 2009 року звільнилися: гол. наук. співроб., док. психол. н., проф. Болтивець С.І. (вересень, індивідуальна тема дослідження перейшла до Мельника О.В.); гол. наук. співроб., канд. філософ. н., доц. Здіорук С.І. (вересень, індивідуальна тема дослідження перейшла до Селецького А.В.); ст. наук. співроб., к.п.н., доц. Юрженко В.В. (жовтень, індивідуальна тема дослідження перейшла до Бондаренко І.М.); ст. наук. співроб., к.п.н., доц. Москаленко А.М. (жовтень, індивідуальна тема дослідження перейшла до Карп’юк М.Д.); ст. наук. співроб., к.п.н., доц. Козак Л.В (серпень, індивідуальна тема дослідження перейшла до Вовковінського М.І.); м .наук. співр. Смоляна Н.В. (серпень, індивідуальна тема дослідження перейшла до Оніщук Л.А.).

^ Основними завданнями дослідження на 2009 рік було:

1. Здійснити аналіз проблеми дослідження у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії й практиці.

2. Розробити програму й методику дослідження.

3. Провести констатувальний експеримент і здійснити інтерпретацію констатувальних зрізів.

4. Розробити концептуальні підходи щодо професійної орієнтації молоді на робітничі професії.

5. Розробити та затвердити структуру монографій та підготувати матеріали для написання розділів.

6. Опублікувати статті.

7. Узагальнити результати дослідження й підготувати річний звіт про НДР.

За результатами аналізу проблеми у психолого-педагогічній теорії і практиці:

Визначено, що відповідно до особистісно орієнтованої парадигми освіти та виховання професійна орієнтація становить науково-практичну систему підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення; завдання професійної орієнтації полягає в актуалізації внутрішніх резервів, можливостей особистості, створення умов для її самореалізації в професійному просторі, формування в неї здатності до самостійного прийняття рішення щодо вибору чи зміни професії; професійне самовизначення особистості є дискретним процесом здійснення нею розгорнутого в часі й відносно самостійного вибору професії з урахуванням власних життєвих перспектив, можливостей і кон’юнктури ринку праці, який актуалізується в період вибору майбутньої професії та під час трудової діяльності в разі необхідності зміни професії; результатом процесу професійного самовизначення особистості в ранньому юнацькому віці є готовність молодої людини до здійснення розгорнутого в часі й відносно самостійного вибору професії й побудови перспектив професійного зростання з урахуванням власних життєвих перспектив, можливостей і кон’юнктури ринку праці; готовність учнівської молоді до професійного самовизначення є особистісним новоутворенням, яке формується в процесі цілеспрямованого педагогічного впливу й забезпечує узгодження учнем знань про зміст і структуру професій, а також їх вимоги до людини (Образ «Я – у світі професій») зі сформованими й усвідомленими в процесі розвитку можливостями й потребами (образ «Я»); система ціннісних орієнтацій сучасної молоді, яка є одним з важливих чинників впливу на вибір професії та побудови професійної кар’єри зазнала під впливом соціально-економічних змін помітних трансформацій, які негативно впливають на вибір молоддю робітничих професій; значення професійної орієнтації та психологічної підтримки й супроводу процесу професійного самовизначення молоді в умовах трансформації соціально-економічних відносин значно зростає, оскільки профорієнтаційна робота може впливати на формування й активізацію адаптаційних можливостей індивіда не лише в сфері праці, але й у широкому соціальному контексті його життєдіяльності; особливо важливими й актуальним є психологічний супровід і підтримка в рамках профорієнтаційної роботи учнів ПТНЗ, оскільки вибір ними робітничої професії часто розглядається як вибір вимушений і неостаточний; профорієнтаційна робота в ПТНЗ здійснюється переважно не на належному рівні, що в значній мірі обумовлено недостатнім рівнем відповідної базової підготовки педагогів; у економічно розвинутих країнах професійна орієнтація є важливою складовою державної політики розвитку кадрового потенціалу суспільству, її пріоритети та завдання унормовані на законодавчому рівні;

Розроблено:

– концепцію професійної орієнтації учнівської молоді, яка базується на засадах компетентнісного підходу;

– вихідні принципи формуючого етапу дослідно-експериментальної роботи, що базуються на положенні про необхідність проведення психодіагностики професійного самовизначення учнів СЗШ та ПТНЗ, розвитку в них готовності до здійснення обґрунтованого й усвідомленого вибору професії з урахуванням власних інтересів і можливостей та вимог обраної або ж бажаної в майбутньому професії;

Апробація результатів наукових розробок у звітному році здійснювалася через участь у роботі 17 науково-практичних конференцій і семінарів, педагогічних читань, виставок (36 виступів, доповідей, повідомлень тощо) та інших видів масових заходів:

^ Підготовлено до друку 7 статей загальним обсягом 3,1 др. арк.

За результатами НДР опубліковано 35 робіт (загальний обсяг – 13,35 д.а., в тому числі електронний ресурс – 1,65 д.а.), в тому числі 34 одноосібних (загальний обсяг – 13,15 д.а., в тому числі електронний ресурс – 1,65 д.а.).

^ Основні форми впровадження на констатувальному етапі НДР: виступи на науково-практичних конференціях, семінарах та інших масових заходах, наукові статті.

Висновки.

За результатами виконання НДР встановлена неповна відповідність форм, змісту та методів підготовки учнівської молоді до вибору робітничих професій як поточним, так і перспективним потребам економіки країни; обґрунтована доцільність технологізації професійної орієнтації учнівської молоді, спрямованої на її підготовку до вибору робітничих професій; визначена необхідність перегляду змісту й методів підготовки педагогічних працівників до здійснення виховної, в тому числі профорієнтаційної роботи.


^ Лабораторія «Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр професійно-технічної освіти»


Тема НДР: «Інформаційно-аналітичне забезпечення модернізації професійно-технічної освіти в умовах ринку праці», РК 0109U00192. Науковий керівник теми: Волкова Тетяна Василівна, завідувач лабораторії «Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр професійно-технічної освіти», канд. пед. наук. Тема виконується з 01.01.2009 року по 31.12. 2012 року. Підставою для здійснення науково-дослідної роботи є постанова Президії АПН України №1-7/16-424 від 30 грудня 2008 року.

Станом на 31.12.09. над темою працювало 10 (десять) наукових співробітників. З них: штатних працівників (всього) – 6 чол., у т.ч. докторів наук, професорів – 0 чол.; кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 2 чол.: к. пед. н. Волкова Т.В., в.о. зав. лабораторії «Всеукраїнський інформаційно-аналітичний центр ПТО»; старший науковий співробітник, к.пед.н. Величко Н.О.; науковий співробітник Гириловська І.В., науковий співробітник Майборода Л.А., молодший науковий співробітник Хоменко Т.В.; молодший науковий співробітник Царик О.В.; сумісників (всього) – 4 чол., у.т.ч. докторів наук, професорів – 1 чол.: провідний науковий співробітник д.пед.н., професор Ягупов В.В. (0,5); кандидатів наук, старших наукових співробітників, доцентів – 2 чол.: к.пед.н., старший науковий співробітник Закатнов Д.О. (0,5); старший науковий співробітник, к.пед.н., доцент Нестерова Л.В. (0,5); науковий співробітник Савченко І.М. (0,5).

Упродовж 2009 року звільнилися: старший науковий співробітник, к.т.н., доцент Коряк С.Ф.; науковий співробітник Коряк А.С. (0,5); науковий співробітник Мілейкіна Н.А., молодший науковий співробітник Клесов О.О.

До тематичного плану НДР внесено підтеми дослідження «Теоретико-методологічні засади створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення   ПТО в умовах ринку праці», виконавець провідний науковий співробітник д.пед.н., професор Ягупов В.В., «Обґрунтування показників та індикаторів діяльності ПТНЗ», виконавець к.пед.н., старший науковий співробітник Закатнов Д.О., «Інформаційно-аналітичне забезпечення навчально-виробничого процесу в ПТНЗ в умовах ринку праці» старший науковий співробітник, к.пед.н., доцент Нестерова Л.В.

Основними завданнями НДР у звітному році було:

  1. Розробити програму й методику дослідження.

  2. Здійснити аналітичний огляд наукової, нормативно-правової, методичної літератури та вивчити європейський досвід створення інформаційно-аналітичних систем управління, розробки й використання індикаторів оцінювання якості та доступності професійно-технічної освіти.

  3. Провести констатувальні зрізи стану інформаційно-аналітичного забезпечення ПТО, узагальнити результати й здійснити їх наукову інтерпретацію.

  4. Визначити соціально-економічні чинники, що впливають на процеси модернізації ПТО та умови ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення ПТО в Україні.

  5. Теоретично обґрунтувати концептуальні засади створення та впровадження інформаційно-аналітичного супроводу розвитку професійно-технічної освіти в Україні.

  6. Затвердити структуру методичного посібника «Інформаційно-аналітичне управління освітніми системами», структуру методичних рекомендацій «Моніторинг розвитку ПТО»,

  7. Підготувати до друку рукопис щорічного інформаційно-аналітичного збірника «Профтехінфо».

  8. Завершити редакційну роботу рукопису бібліографічного покажчика з проблеми дослідження.

  9. Здійснити публікацію проміжних результатів наукової роботи.

  10. Узагальнити результати досліджень і подати звіт щодо результатів НДР за 2009 р.

^ За результатами аналізу стану проблеми в педагогічній теорії та практиці:

з’ясовано, що модернізація ПТО в сучасних соціально-економічних умовах ринку праці й освітніх послуг пов’язана з моніторингом, аналізом і прогнозуванням робітничих кадрів із різним рівнем професійної освіти для забезпечення потреб регіональної економіки; при цьому розробка концептуальних засад модернізації ПТО в умовах ринку праці має базуватися на науково обґрунтованих кількісних та якісних показниках функціонування й розвитку ПТНЗ, статистична обробка яких у галузево-територіальному розрізі неможлива без застосування інформаційно-аналітичної системи управління;

науково обґрунтовано концептуальні засади інформаційно-аналітичного забезпечення професійно-технічної освіти з урахуванням регіональних і галузевих потреб ринку праці;

визначено, що створення інформаційного ресурсу нового покоління на основі інформаційно-аналітичної системи ПРОФТЕХ завдяки доступності широкому колу користувачів Інтернет, дозволить оперативно отримувати інформацію керівникам органів управління освітою різних рівнів управління у режимі он-лайн;

встановлено, що експериментальну роботу слід проводити за допомогою програмного забезпечення інформаційно-аналітичної системи ПРОФТЕХ, що автоматизує процеси розрахунків показників та консолідує дані за рівнями управління і на даний час не має аналогів як у вищій, так і в загальній середній освіті;

практичне значення одержаних результатів: пропозиції і рекомендації спрямовані на організацію і удосконалення інформаційного забезпечення органів управління ПТО. Одержані під час науково-дослідної роботи результати можуть бути використані органами управління професійно-технічною освітою, професійно-технічними навчальними закладами, науковими установами в управлінській діяльності.

Розроблено:

– концепцію, програму і методику дослідження з проблеми ««Інформаційно-аналітичне забезпечення модернізації професійно-технічної освіти в умовах ринку праці»;

– проект концепції розвитку інформаційно-аналітичної системи управління ПТО на основі моніторингових досліджень ринку освітніх послуг в галузі ПТО;

- розроблено структуру та здійснено збір матеріалів до методичного посібника «Інформаційно-аналітичне управління освітніми системами та методичних рекомендацій «Моніторинг розвитку ПТО»

- розроблено методичні рекомендації щодо інформаційно-аналітичного спостереження в системі ПТО.

^ Розроблені і підготовлені до друку рукописи:

методичних рекомендацій:

1. Організаційно-правові засади створення інформаційно-аналітичних центрів ПТО» (2,3 др. арк.);

2. Моніторинг за індикаторами ефективної діяльності ПТНЗ (2,0 др. арк.);

3. Формування контингенту ПТНЗ в умовах демографічної кризи (1,7 др. арк.).

– бібліографічного покажчика «Інформаційно-аналітичне забезпечення модернізації професійно-технічної освіти в умовах ринку праці» (1,0 др. арк.).

Апробовано методику моніторингу якості і доступності професійно-технічної освіти на основі бази даних 261 пілотного ПТНЗ Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Львівської, Харківської і Черкаської областей та м. Києва. Апробація результатів дослідження у звітному 2009 році також здійснювалася через участь в роботі 28 науково-практичних заходів: 4 науково-практичних конференцій, з них 2 – міжнародних, 24 семінарів, 1 педагогічного читання, 1 виставки.

Опубліковано: всього 22 загальним обсягом 11,00 др. арк., в т.ч. щорічний інформаційно-аналітичний збірник “ПРОФТЕХІНФО” (7,5 др. арк.) та 21 стаття (3,5).

^ Рекомендовано до впровадження матеріали інформаційно-аналітичного збірника «ПРОФТЕХІНФО» (методика моніторингу якості і доступності професійно-технічної освіти);

^ За результатами констатувального етапу зроблено такі висновки:

1. Розвиток ринкових відносин, підсилення конкуренції на ринку освітніх послуг зумовлюють об’єктивну необхідність перегляду методичних підходів до моніторингу ринку освітніх послуг в системі професійної освіти і навчання засобами інформаційно-аналітичних систем.

2. Модернізація ПТО в сучасних соціально-економічних умовах ринку праці і ринку освітніх послуг пов’язана з моніторингом, аналізом і прогнозуванням робітничих кадрів із різним рівнем професійної освіти для забезпечення потреб регіональної економіки; при цьому розробка концептуальних засад модернізації ПТО в умовах ринку праці має ґрунтуватися на науково обґрунтованих кількісних та якісних показниках функціонування і розвитку ПТНЗ, статистична обробка яких у галузево-територіальному розрізі неможлива без застосування інформаційно-аналітичної системи управління;.

3. Створення інформаційного ресурсу нового покоління на основі інформаційно-аналітичної системи ПРОФТЕХ завдяки доступності широкому колу користувачів Інтернет, дозволить оперативно отримувати інформацію керівникам органів управління освітою різних рівнів управління у режимі он-лайн.

4. Моніторингові дослідження слід проводити за допомогою програмного забезпечення інформаційно-аналітичної системи ПРОФТЕХ, що автоматизує процеси розрахунків показників та консолідує дані за трьома рівнями управління: ПТНЗ, регіональному і національному.


5004622315623184.html
5004741235317210.html
5005004491806868.html
5005115699637038.html
5005174208048182.html